alyona alyona - Мамо

В моїй голові новий кінофільм
І його номіновано у Каннах
Твій дотик, ніби в венах морфін
Там ти, така бездоганна Знаєш, скільки сказано було до
За повтор оголошена догана
Моя золота, вічно молода
Ти, ти така бездоганна
Я пам’ятаю обійми твої,
Я їх бачила вчора у сні (Мама)
Сиві колоски в твоїй голові,
Але карі очі завжди ясні (Мама) І серед людей я б не була
Де від твоїх грудей все тепло іде (Мама)
Знаю, цей світ ще врятує любов,
Але поки я знов скажу тобі
Мама, я дякую, дякую, дякую!
Дяка за всяке, і хочеться плакати
Я цим відлякую, знаю, та ти не нервуй
Доня твоя переверне цю гру Ми різні (різні)
Із тіста одного не звариш сім страв
І дійсно, нерви залізні
Кидало життя через радість і страх
Коли поруч ти, ми ніби сестри
Коли ні – то серце знає, хто завжди чекає
Ранила так глибоко словами
І ці чорні плями в кармі, пробач мене, мамо З ким би не була я скільки часу
Я зникала часто, я як суцільна проблема
Все моє поділено на грані:
В будь-якому стані я поверталась до тебе
А зараз все давним – давно інакше, типу
Будні набувають образ лакшері тріпу
Поруч завжди купа цих стереотипів:
Яблуко від яблуні… Знаєш, а нехай мені Кажуть це часто. Повітря в борошно
Вони сліпі, мамо, в їх серці порожньо
Вони не навчені, зрозуміють згодом
Знаєш чудово це, дивишся в воду І прикладом, ніби персонаж із казки
Ти розділяєш біль і бачиш їх наскрізь
Знаю, що все так заплутано, мамо
Подаруй світло їм з власного храму Просвіти голови й душі блукаючі
Як ми жили й досі, сліпо не каючись
Риба об лід, заблукали у млі
Діти твої, тобто діти Землі
Я є ким я є, і ти є ким ти є
Цим завдячую тобі, мамо
Хто коріння своє забувати дає
В того першого кинуть камінь Я є ким я є, і ти є ким ти є
Цим завдячую тобі, мамо
Хто коріння своє забувати дає
В того першого кинуть камінь