kolibri - Лялька

Вся така в чорном, розтріпана зранку;
Знов, накриває, стискає мене у грудях.
А я розчиняюсь під кайфом, цієї бурі;
Я в її руках, неначе, змучена лялька.
Вся така в чорном, розтріпана зранку;
Звʼяжи мої руки,;
розвʼяжи мої рани;
Щоб більше ніколи;
не біг за обманом;
Звʼяжи мої руки,;
але серце не трогай;
нехай воно бʼється;
але тільки по новій;
У ночі темні, холодні забери мене з собою,;
Пристрастний погляд мені як ліки від болі,.