KALUSH, AGAPE Заплакана цариця

Промокла під дощем заплакана цариця
Номер набираєш
Його підніме той хто тебе не кохає
І прийде час коли не стане нас
І все пройде як сон твоя любов
І ті слова що я вдихаю знов і знов
Квіти що би ще раз дарував та ну
Що б я ще раз довіряв як дурак
Я в любов повірив знов і потонув
Я знов повівся на твою натуру
А я дивлюсь ще напевне пройдусь
Де не будували правді сховищ
З ким правда це не здобич
Її в хованках знайду я її відмию
Де би де сховав її
Серед снігу білу знааайду
Гірка яка я знаю
Дегустував сомельє як я правду
А так далеко яяя йду
Я її шукаю
Брехня теж очі колить
Просто не сьогодні
Я її завжди впізнаю
Навіть якщо ситуація на краю
Я брехню більше вже не вичисляю
Я просто знаю
І прийде час коли не стане нас
І все пройде як сон твоя любов
І ті слова що я вдихаю знов і знов
Квіти що би ще раз дарував та ну
Що б я ще раз довіряв як дурак
Я в любов повірив знов і потонув
Я знов повівся на твою натуру