ФРІСТАЙЛ & Ната Нєдіна Жовті мімози

А ті жовті, як сонце мімози,;
Ти мені дарував навесні.
А я лила на них свої сльози,;
Сльози радості чисті, рясні.
І оті жовті, як сонце, мімози;
Найдорожчі для мене вони.
На душі закінчилися грози,;
Дочекалося серце весни.
Нам соловей співав, щоранку серенади;
І сипали зірки у руки зорипади,;
Коли зима прийшла і сіла на порозі,;
Чекала я тебе і сонячні мімози,;
А ті жовті, як сонце мімози,;
Ти мені дарував навесні.
А я лила на них свої сльози,;
Сльози радості чисті, рясні.