Геля Зозуля, RUNSTAR Париж

Давай згадаєм наш з тобою Париж лиш ми удвох, ти на плечі в мене спиш.
Все, що було просто так не опишеш і летить фанера над тим Парижем.
І летить фанера стоїть ще вежа, і навіть світить.
Якщо погасне - усі помітять а нас не стало, й ніхто не бачить.
А вежа світить, і мовчки плаче і фільм скінчився, пустили титри.
Й течуть ті сльози, а ти їх витри !