Влад Комар Золотава осінь

Золотава осінь;
Розпустила осінь;
І птахом у небо летить.
За тобою буду;
Все життя жаліти;
І серденько буде боліть.
Золотава осінь;
Йде простоволоса,;
Шепоче мені зупинись...
І питає вітра,;
Де так довго він баривсь?
І знову жовтий лист;
Від осені сюрприз;
Дарує усміх золотий,;
Кажу слова не ті,;
Гублюсь на самоті,;
Лиш на прощання погляд твій.