Андріана - А зорі падали в очах її печаль

А зорі падали в очах її печаль
По тілу наче ток а на вустах прощай
За вікном знову буде осінь
Тільки драми вже з неї досить
А зорі падали самотні як вона
І сльози лий не лий сьогодні знов одна
ще сумує та вже не плаче
Бо ніколи вже не пробачить
Заховала ніч уже той день
Не хвилюйся скоро все пройде
Своїх інсомній не врятуєш сном
бо За вікном зорепади знов
Ти наче золото та не його мета
Його кохання не дорогоцінний метал
На почуття твої глибокі як метро
Було все одно все одно