ТІК, Ірина Білик - Зима

Жовте листя опадає, дощ і снігом накрапає.
За вікном ховається зима.
Ти пішла, і я не знаю, де любов моя блукає.
Замела сліди твої зима.Жовте листя опадає, дощ і снігом накрапає.
За вікном ховається зима.
Ти пішла, і я не знаю, де любов моя блукає.
Замела сліди твої зима.

Зима, не боюсь я твоїх морозів, а сніжинки - замерзлi сльози.
Холодно, я к тебе нема.
Зима. Відлітають птахи останні. Заморозила наше кохання зима.
Кохання нема.

Пам’ятаєш, наше літо?
Пам’ятаєш, перші квіти?
Пам’ятаєш ранішню росу?
Тільки зараз відчуваю, як тебе не вистає -
Хмарові, зимового дощу.

Зима, не боюсь я твоїх морозів, а сніжинки - замерзлi сльози.
Холодно, я к тебе нема.
Зима. Відлітають птахи останні. Заморозила наше кохання зима.
Кохання нема.

Зима, не боюсь я твоїх морозів, а сніжинки - замерзлi сльози.
Холодно, я к тебе нема.
Зима. Відлітають птахи останні. Заморозила наше кохання зима.
Кохання нема. Кохання нема.