Лісан - Я не покличу

Ми були як голодні
А я торкалась твоїх плеч
Не помічаючи безодні
І що вже наступала ніч
У темряві чекаю я на промінь світла
Час іде, до твоїх злих очей не звикла
Лишитись чи піти, у скронях б’єшся ти
А я вже розумію, що сама
Я не покличу,
ти щастя не моє
Це вже навічно
З тобою у мовчанні
Сердце знову
Поразку визнає
Не пробачаючи
Тобі свого кохання
Нам було по дорозі
Бо нікуди було іти
А попрощатися не в змозі
Ми так боялись самоти
Ховаю сміх, бо кажеш ти що все серйозно
Але не встиг, потрапити у мій ти космос
Лишитись чи піти, згасають вже мости
А я не розумію, чому я
Я не покличу,
ти щастя не моє
Це вже навічно
З тобою у мовчанні
Сердце знову
Поразку визнає
Не пробачаючи
Тобі
(Ми були як голодні)
(Не помічаючи безодні)
Я не покличу,
ти щастя не моє
Це вже навічно
З тобою у мовчанні
Сердце знову
Поразку визнає
Не пробачаючи
Тобі свого кохання
Я не покличу,
Це вже навічно
І сердце знову
Поразку визнає
Не пробачаючи
Тобі