Lazanovskyi I Ridnyi В саду осіннім айстри білі

В саду осіннім айстри білі
Схилили голови в журбі...
В моєму серці гаснуть сили:
Чужою стала ти мені
Чужою стала ти мені

Тобі сімнадцятий минало
Весною, як сади цвіли,
Ти про кохання ще й не знала,
Ви тихо з сестрами жили...
Ви тихо з сестрами жили...

Як ти садила айстри білі,
То я поміг тобі полить...
З тих пір я мрію про кохання,
З тих пір душа моя болить...
З тих пір душа моя болить...

Програш

Як я проходив мимо двору,
То задивився на твій стан,
Стояв я довго під вербою,
Поки вечірній спав туман...
Поки вечірній спав туман...

Коли умру я від кохання,
То поховайте серед трав,
А ти, зірвавши айстру білу,
Згадаєш, хто тебе кохав...
Згадаєш, хто тебе кохав...