Cheban - Моя правда

Чому так буває, що свої як чужі?
Чому так буває, що чужі як свої?
В кожного зараз правда своя
А моя сестра — то інша земля Чому? Чому?
І вже не страшно чути той грім
Хоч би колись побачити дім
Серце болить за тих, хто не встиг Гнів роздирає за тих, хто мовчить
Чому? Чому?
І рветься душа туди, де мій дім
І мої думки не сковують стіни І прийде той час, без страху і болю
До рідних степів повернуся знову
Ой, не плач, кохана моя
Серце не забуде ні дня Твої очі знову заблищать
І в обіймах тане печаль
Невже це тільки сон
Який триває день за днем? І хтось біжить на захід
А хтось в останні бачить небо
А десь сталевий дощ
Забирає чиєсь життя А хтось востаннє бачить і цілує своє дитя
І рветься душа туди, де мій дім
І мої думки не сковують стіни
І прийде той час, без страху і болю До рідних степів повернуся знову
Ой, не плач, кохана моя
Серце не забуде ні дня
Твої очі знову заблищать І в обіймах тане печаль